вівторок, 8 липня 2014 р.

8 липня - день пам'яті Олександра Гріна.

В 2014 році 

бібліотека відзначає 10-річчя 

від дня заснування меморіального міні-музею  Олександра Гріна.



8 липня - день пам'яті Олександра Гріна. 

В  бібліотеці відбудеться 
День відкритих дверей в музеї, інформаційні бесіди біля меморіальних експонатів, екскурсії, перегляди фото матеріалів, знайомство з архівними документами, книгами та журналами,  перегляд відеофільму "Алые паруса".
Користувачі дізнаються про складну і трагічну долю письменника та його вірної дружини - Ніни Миколаївни. 

Олександр Степанович Грін
 (1880—1932 рр.) — 
письменник, представник романтичного реалізму. 
Народився у Вятській губернії в сім`ї польського офіцера-засланця Стефана Гріневського. У 1896 р., після закінчення чотирикласного міського училища, він переїхав до Одеси, де вів бродяче життя, працював матросом, рибаком; потім мив золото на Уралі, служив в армії. В 1905 р. у Севастополі, як член партії есерів, за ведення революційної агітації був арештований і засуджений. Покарання відбував у в`язниці і на трьох засланнях. О. Грін почав публікуватися з 1906 р. — перша книжка "Заслуга рядового Пантелєєва" мала по суті агітаційний характер, за що наклад брошури був конфіскований жандармами. Незабаром він відходить від політичної діяльності і надалі працює як професійний літератор. У 1912 р. О. Грін переїжджає до Петербурга, пише оповідання. Після революції 1917 р., яку письменник болісно пережив, що проглядається в його творах 1918—1919 рр., головною темою творчості стає зіткнення свободи і несвободи (особливо яскраво виявилося в романах "Блискучий світ" (1923 р.), "Джесі і Моргіана" (1929 р.) і "Дорога в нікуди" (1930 р.). Одним із кращих творів О. Гріна вважається символічна повість-феєрія "Алые паруса" (1923 р.). У 1924 р. він переїжджає до Феодосії. Поступово творчість письменника входить в явний конфлікт з ідеологічними установками партії і його майже перестають видавати. У 1930 р. письменник перебирається до Старого Криму, де за два роки помирає від раку легень. В Україні за мотивами його оповіданнь "Життя Гнора" створено фільм "Остання ставка містера Енніока" (1922 р.), а згодом — кінокартини: "Золотий ланцюг" (1986 р.), "Луна" (1990 р.), "Дорога в нікуди" (1992 р.), "Геллі і Нок" (1995 р.). В містах Старий Крим та Феодосія діють музеї Олександра Гріна.

 
Будинок в місті Старий Крим, де письменник провів свої останні дні.


Тяжка хвороба передчасно забрала Олександра Гріна...
Останнє прижиттєве фото.

 Літературно-меморіальний музей Олександра Гріна в м. Феодосія. 
Фасад будинку прикрашає унікальний барельєф "Бригантина".



Как точно подметил когда-то Александр Грин, нехитрая истина заключается в том, что «чудеса нужно создавать своими руками». 

И такие чудеса действительно становятся реальностью. 
Многие, наверное, заметили, что преобразование Музейной площади в самом центре Феодосии вобрало в себя и ещё один важный элемент – реставрацию большого рельефного панно «Бригантина», созданного когда-то даровитым художником и архитектором Саввой Бродским на стене музея Грина. Эта объёмная и тонкая художественная работа выполняется на средства, выделенные частным Благотворительным фондом Петра Порошенко специально на эти цели и именно к Дню города Феодосии. Приятное, согласитесь, и важное событие.
Петра Алексеевича Порошенко в стране знает каждый. Видный государственный деятель, крупный финансист и промышленник, импозантный человек с позицией и принципами, в пределах Украины он, меценат, широко занимается благотворительной деятельностью по разным направлениям, среди них – и социокультурные проекты. Поэтому фонд Порошенко сразу отозвался на официальную просьбу музея Александра Грина, выделив значительную сумму на реставрацию «Бригантины».

пʼятниця, 4 липня 2014 р.

Згадаймо славетні імена України.

4 липня 1936 року народився 
Борис Мозолевський
 український відомий вчений-археолог, 
видатний талановитий поет, 
автор кількох поетичних збірок, 
громадський діяч та 
великий патріот України!














Борис Мозолевський 
(4.02 1936 -13.09.1993 р.р.)
був керівником експедиції, яка знайшла відоме скіфське захоронення – Товсту Могилу – та знамениту Скіфську пектораль. 
Наразі ця коштовна річ знаходиться в Музе́ї істори́чних кошто́вностей Украї́ни. МІКУ— один із провідних музеїв України і світу, тематика експозиції — історичні і мистецькі пам'ятки з дорогоцінних металів та коштовного каміння.

Коротка довідка:
Пектораль із Товстої могили -
 нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е.
Вага — 1150 г, діаметр — 30,6 см, виконана зі золота 958 проби. Техніки виготовлення: 
інкрустація кольоровими емалями
На думку вчених, пектораль була виготовлена 
​​грецькими майстрами-торевтами на замовлення 
скіфської знаті як дипломатичний дар 
у другій чверті IV століття до н. е. 
в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Пектораль виявлено о 14 годині 30 хвилин 
21 червня 1971 року під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила поблизу міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.
Керівник експедиції — Б. М. Мозолевський.



Монета НБУ присвячена пекторалі.

   Переглянувши бібліотечні архіви - пригадалася зустріч з дружиною Бориса Мозолевського - Вірою Данилівною, яка відбудася в бібліотеці в "Материнській світлиці" в квітні 2011 року. 
Вона розповіла про нелегку долю цієї видатної людини, поділилась спогадами та представила шанувальникам його творчості архівні особисті матеріали та документальний фільм 
про всесвітньовідомого археолога.







Я пригадала і свою особисту зустріч з вченим-археологом і поетом, коли ще працювала в  бібліотеці імені Юрія Смолича.
Це була весна 1986 року. На запрошення багатьох шанувальників
до бібліотеки завітав Борис Мозолевський. Він виявився щирим  і людяним.  Цікавий співрозмовник, неперевершений оповідач, жартівливий, комунікабельний, ерудований - з першого погляду він здобув прихильність і повагу від читачів.
Представив нам свою нову збірку "Кохання на початку осені..."
 Ми мали чудову нагоду довго спілкуватись, дискутувати.
 Автор розповідав цікаві факти зі своєї наукової багатої біографії, зокрема, про розкопки в Товстій могилі, де було знайдено такий безцінний скарб як Скіфська Пектораль. 
По закінченні зустрічі Борис Миколайович подарував мені свою останню книгу з дарчим підписом.
Вона наразі зберігаеться в нашій бібліотеці і всі бажаючі можуть ознайомитись з нею.

Ведучим вечора був наш давній користувач бібліотеки, відомий поет, член Національної Спілки письменників України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології раннього залізного віку інституту археології НАНУ - Сергій Скорий. 
Він - автор кількох поетичних збірок.
А з Борисом Миколайовичем Мозолевським 
Сергій Анатолійович  дуже плідно працював та товаришував.


 Також спогадами про Мозолевського поділився його друг та колега - Симоненко Олександр Володимирович - доктор історичних наук, провідний спеціаліст відділу археології раннього залізного віку інституту археології НАНУ.




четвер, 3 липня 2014 р.

Проект "Книжкова сотня".

Проект «Книжкова сотня»




Поповнення бібліотек новими книжками української літератури. 
Це тестовий етап для 3 бібліотек Чернігівщини. В разі успіху «Книжкова сотня» стане постійним проектом, який охопить всі регіони України.
Для всебічної підтримки українських бібліотек, оперативного поповнення фондів актуальною українською літературою та своєчасного інформування про книжкові новинки створюється 
 Проект  КНИЖКОВА СОТНЯ.

Ця громадська ініціатива – реакція на незадовільний стан фінансування бібліотек в Україні. 
Ініціатор - відомий письменник та журналіст 
Андрій КОКОТЮХА.

Останні дослідження показали: в місцевостях, де книгозбірня – єдиний доступ читача до книжки, фонди не оновлюються вже кілька років. Тоді як сучасний книголюб хоче мати змогу читати актуальну, а не застарілу літературу. Причому з року в рік саме книги сучасних українських авторів, а також новинки світової літератури в українських перекладах, користуються підвищеним попитом.


Повна відсутність бюджетного фінансування, недосконалість державної гуманітарної політики, мала кількість книгарень та обмеженість інформації про видавничі новинки – ось головні причини кризи, яку переживають бібліотеки в Україні. Передусім ідеться про регіони: міські, районні, сільські книгозбірні, а також бібліотеки спеціалізованих й закритих закладів (лікарні, місця позбавлення волі, інтернати тощо).
Проект «Книжкова сотня» вивчатиме читацький попит, нагальні потреби бібліотек в книжках та дбатиме про те, аби ці потреби задовольнялися вчасно. Ініціатор Проекту - письменник Андрій Кокотюха, організаторами Проекту на тестовому етапі виступають ГО «Книжковий простір» та Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.

Шлях реалізації проекту відбувається наступним чином:
За підтримки структур, котрі безпосередньо опікуються станом бібліотек, щоквартально планується збирати замовлення на книжки. На кожному окремому етапі будуть залучатися бібліотеки із різних регіонів України (Схід, Південь, Північ, Захід, Центр). 
У кожному наступному кварталі перелік бібліотек буде змінюватися.
Кожна залучена бібліотека складає перелік з 10-15 книжок, виданих українськими видавництвами. 
Кожна позиція передбачає потребу в 2 (два) примірники.
Розглядається лише українська та зарубіжна художня література, актуальна белетристика. З урахуванням того, що в Україні є затребувані автори, котрі пишуть російською мовою, такі позиції теж розглядаються. Позиції іноземної літератури розглядаються тільки в українських перекладах.
Увага! Класика української та зарубіжної літератури, внесена в шкільну та вузівську програми, проектом «Книжкова сотня» не розглядається! Цією літературою в повному обсязі повинна забезпечувати держава бюджетним коштом.
Після того складається загальний перелік книжок сучасних авторів, котрі реально затребувані читачами (тобто, ті, заради можливості прочитати які люди активніше відвідуватимуть бібліотеки).
Назви бібліотек та списки книжок підвищеного попиту будуть постійно оприлюднюватися у відкритих джерелах. Так ми отримаємо по можливості об’єктивну картину дійсних читацьких потреб українців.
Складений кошторис постачання книжок за загальним переліком так само буде оприлюднений у відкритих джерелах. Виконувати замовлення будуть ті розповсюджувачі (гуртівні, книгарні тощо), котрі запропонують комфортні умови: оперативність комплектації, належну якість книжок, постійну знижку тощо.
Отримавши кошторис, буде оголошуватися збір коштів серед доброчинців. Кожен бажаючий зможе переказати на рахунок організаторів Проекту бажану суму. Таким чином, небайдужі громадяни самі допоможуть урятувати бібліотеки та дати їм нове життя.
Контролюватиме рахунок та надходження коштів, а також звітуватиме про їх витрати організатори Проекту. Отримати цю інформацію можна буде вільно, у відкритих джерелах, а також на інтернет-сторінках організаторів.
По завершенню комплектації книжки будуть або надіслані бібліотекам, або особисто вручені ініціаторами «Книжкової сотні». Планується залучення до процедури передачі книжок тих українських авторів, чиї книги затребувані найбільше. Також до акції будуть запрошені діячі української культури, котрим не байдужий розвиток бібліотек, української книжкової справи та гуманітарної сфери загалом.
До уваги українських видавців! 
Незалежно від того, чи будуть представлені в кожному окремому переліку читацьких замовлень книги Вашого видавництва, «Книжкова сотня» просить готувати інформаційні каталоги, котрі будуть передаватися бібліотекам разом із комплектами книжок. Це допоможе бібліотекам та читачам у подальшому вказувати також актуальні новинки Вашого видавництва.

Проект «Книжкова сотня» починає працювати з апробаційного етапу. Станом на сьогодні отримані перелік потреб з Чернігівщини на першу сотню актуальних книжок для наступних бібліотек:
- Чернігівська міська бібліотека;
- Менська районна бібліотека;
- Іванівська сільська бібліотека Чернігівської районної централізованої бібліотечної системи.

Організаторами «Книжкової сотні» складено кошторис першого апробаційного етапу на суму 4706 грн. 
Виконати перший етап планується за рахунок асортименту мережі «Книгарня Є» та безпосереднього постачання від видавництв. 
Перелік книжок, котрі мають у відібраних на першому етапі бібліотеках найвищий читацький попит, опубліковано в Кошторисі етапу. 
Плановий термін проведення цього етапу - з 25 червня по 15 серпня 2014 року. 
На етапі поповнення трьох бібліотек Чернігівщини планується відпрацювати технологію роботи Проекту. 
В разі успішного проходження пробного етапу "Книжкова сотня" 
буде постійним проектом, котрий охопить всі регіони України.

Організатори Проекту відкриті до співпраці. 
Пропонуємо долучатися небайдужим!

Оновимо бібліотеки разом!